Діабетична ретинопатія - це ушкодження сітківки ока, яке виникає при цукровому діабеті. Високий рівень тривалої глікемії призводить до зміни структури стінок кровоносних судин сітківки ока. Внаслідок чого вони стають більш проникними та пропускають рідину у внутрішньосітчатковий простір. Як правило, діабетична ретинопатія розвивається у людей через 5-10 років після виникнення цукрового діабету.

Периферична дистрофія сітківки – захворювання, що характеризується витонченням внутрішньої оболонки ока у периферичних відділах. Небезпека його полягає саме у його безсимптомному розвитку. Найчастіше воно виявляється випадково, при офтальмологічному огляді. Явні симптоми патології проявляються зазвичай при виникненні розривів сітківки: перед очима виникають «плаваючі мушки», спалахи. При початкових проявах дистрофії показано консервативну терапію (ангіопротектори, антиагреганти, антигіпоксанти). Виражені дегенеративні зміни потребують хірургічної тактики – лазерної коагуляції у зонах ураження сітківки.

Тромбоз судин ока – стан, котрим характерно формування закупорки центрального судини сітківки чи його гілок. Внаслідок цього порушується кровообіг, починаються застійні процеси. Оклюзію (тромбоз) центральної артерії і вени сітківки в офтальмології відносять до судинних катастроф, зважаючи на стрімкість їх розвитку і тяжкість наслідків для зорової функції. У більшості випадків хвороба вражає людей похилого віку, проте можливий розвиток патології в будь-якому віці, наприклад, як ускладнення після інфекційних захворювань.

Гостра непрохідність центральної артерії сітківки (ЦАС) та її гілок виникає через спазму, емболію, тромбозу та артеріїту переважно у хворих із захворюваннями вегетативної нервової системи, гіпертонічною хворобою, атеросклерозом, при інтоксикаціях та інфекційних захворюваннях. Внаслідок гострої непрохідності ЦАС та її гілок виникає ішемія, яка призводить до дистрофічних змін у сітківці та атрофії зорового нерва. За кілька днів до захворювання хворі можуть скаржитися на тимчасове затуманювання зору, появу іскор, запаморочення, біль голови, оніміння пальців рук і ніг. Гостра непрохідність ЦАС та її гілок виникає раптово, частіше в ранкові години, і виявляється практично миттєвою повною чи частковою втратою зору.