Сучасна людина більшу частину інформації про навколишній світ отримує за допомогою зору. Саме тому захворювання чи патології очей дуже небезпечні. Визначати ступінь шкоди та призначати лікування повинен фахівець, до якого необхідно звернутися якомога раніше, навіть якщо це асиметрія верхньої повіки одного з очей. Такий симптом є свідченням птозу. При такому захворюванні навіть моргання є проблемою, не кажучи вже про те, що опущена повіка стає перешкодою для нормального огляду.

Що таке птоз століття?

Під блефароптозом розуміють опущення верхньої повіки, що звужує очну щілину. У здорової людини воно закриває верхню кромку райдужної оболонки на 1-1,5 мм. При перекритті вже на 2 мм діагноз невтішний. За рух верхніх повік відповідають спеціальні м'язи, сигнали до яких проходять по окоруховому нервовому каналу. При ураженні цього нерва імпульс до м'яза просто не доходить, так що повіка стає опущеною. Втім, таке опущення свідчить не лише про птозу – цілком ймовірні й інші захворювання – від дерматохолазису до іпсилатеральної гіпотрофії.

Така патологія може бути вродженою та набутою, вік хворих також може бути будь-яким.

До причин вродженого птозу відносять порушення розвитку м'язів через ускладнення під час виношування плода та пологів. Нерідко він супроводжується косоокістю, анізометропією.

Що стосується набутого птозу, то можна відзначити кілька різновидів захворювання:
● Апоневротичний - у разі апоневроз м'язів слабшає, розтягується, що може бути викликано фізіологічним старінням.● Неврогенний – викликається ураженням ЦНС, травмами, проблемами зі здоров'ям.● Механічний - є наслідком деформації повік, спричинених рубцюванням тканин.● Хибний – з'являється за наявності надмірної кількості шкіри на повіках, косоокості та інших різних причин.
Становище ураженого століття зумовлює таку градацію:
● Часткова поразка - шкіра століття не піднімається вище 1/3 зіниці;● Неповне - половина зіниці перекривається шкірою повіки;● Повний - повіка закриває зіницю, позбавляючи людину можливості бачити.

У чому причина?

Варто розрізняти вроджене та придбане захворювання, оскільки причини у них зовсім різні. Якщо розглядати вроджений варіант, варто відзначити такі джерела проблеми:
● Недорозвиненість м'язів внаслідок генетичних чи спадкових проблем, іноді м'яз просто відсутня.● Недорозвиненість окорухового нерва через проблеми з неврологією під час виношування плода.
Для набутого блефароптозу актуальні такі причини:
● Травми обличчя, голови.● Захворювання ЦНС.● Параліч м'язів повний, частковий.● Вікові зміни епідермісу, м'язових тканин, що спричиняє обвисання шкіри та птоз обличчя.● Хронічні хвороби від патології нервів до цукрового діабету.
Цілком можливо поява птозу після неякісно проведених медичних втручань в області очей та обличчя.
Очевидно, що птоз верхньої повіки може бути наслідком серйозних проблем зі здоров'ям, тому є достатньою причиною проведення повного обстеження. Це дозволить уникнути серйозних наслідків та розпочати лікування на ранній стадії.

Симптоми та діагностика птозу

Визначити симптоми птозу нескладно - важко не помітити опущення верхньої повіки, одностороннє та двостороннє. Щоб зберегти зір, людина піднімає брови, напружує м'язи чола, навіть закидає голову, відчувається скрута при морганні. Всі ці симптоми провокують втому, роздратування, як супутня проблема зустрічається інфекційне захворювання очей.
Але при діагностиці мало виявити саме захворювання, дуже важливо встановити причини, що призвели до його розвитку. Тому діагностика відбувається за кількома ознаками. Лікар при діагностиці звертає увагу на низку особливостей:
● Становище, рухливість повік, брів, їхня симетричність.● Габарити складки віку.● Сила підйому верхньої повіки.● Наявність супутніх проблем: косоокість, епікантус та ін.● Наявність блефароптозу у найближчих родичів.
Також необхідно перевірити зір та оцінити внутрішній очний тиск.
Якщо проблема з'явилася після механічної дії, необхідно переконатися в цілісності черепа за допомогою оглядової рентгенографії. Якщо у корені виникнення проблеми знаходиться ЦНС, то призначається комп'ютерне або магнітно-резонансне дослідження томографії мозку.

Лікування